Комунальний заклад Київської обласної ради
Київський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і
спорту
Авторська програма
роботи з батьківською спільнотою
В родинному колі
Автор: Ковальчук Олена Миколаївна
Біла Церква
2015
В родинному колі
Авторська програма роботи з батьками ІІІ-ІV
курсу
«Любов до батьків – основа всіх чеснот».
(Цицерон)
Пояснювальна записка
Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, класний керівник повинен враховувати важливість таких чинників:
1.
Запрошення батьків до співробітництва.
2.
Дотримання позиції рівноправності.
3.
Визнання важливості батьків у співпраці.
4.
Вияв любові, захопленості їх дитиною.
5.
Пошук нових форм співпраці.
Процес
налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом
психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:
—
використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У
спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати
образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі.
Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості,
громадянського обов'язку як учителів, так і батьків;
—
довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної
культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати
потреби школи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти,
з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;
—
педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї.
Класний керівник — особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати
свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому
сім'я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю
використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;
—
життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на
позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування
особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті.
Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність,
стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове
ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані
результати не викликатимуть розгубленості у педагога.
На
розвиток дитини-ліцеїста помітно впливає зацікавленість батьків ліцейським
життям.
Це
спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в ліцеї, як у рідній
домівці: вечори, конкурси, спортивні змагання, робота батьківського
комітету.
Програма «В родинному колі» розроблена
відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну
середню освіту», Конвенції ООН про права дитини, наказу Міністерства освіти і науки
України від 31 жовтня 2011 року № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів
1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України.
Програма «В родинному колі» розрахована на
організацію роботи з батьками протягом двох навчальних років.
Метою програми є формування єдиного батьківського колективу однодумців,
підвищення рівня педагогічної
компетентності батьків.
Завдання
програми:
1.Створити сприятливі умови для взаємодії батьків і ліцею.
2. Підвищення рівня психолого-педагогічної освіти батьків,
їх педагогічної культури.
3. Включити батьків в освітній процес як активних суб’єктів.
4. Залучення батьків до спільної діяльності з дітьми.
Очікувані
результати:
-
активізація
спільної діяльності з родиною по
формуванню у ліцеїстів потреб отримувати знання і розвиватися творчо;
-
отримання
батьками навичок соціально-підтримуючих та розвиваючих рис у їх поведінці та у
взаємовідношенні з дитиною;
-
відродження
традицій сімейного виховання;
-
отримання
батьками практичних знань у справі виховання дітей.
Змістом
програми передбачено використання наступних форм роботи з батьками:
- лекції;
- круглі столи;
- семінари-практикуми;
- тренінгові заняття;
- діагностика;
- родинні свята;
- колективні творчі справи.
Етапи реалізації програми
Розділ
І. Традиції моєї родини – часточка
сімейної педагогіки
Завдання:
- вивчити родини ліцеїстів, ставлення батьків до власної
родини, риси характеру ліцеїстів, взаємини у родинах;
- розвивати усвідомлене сприйняття духовних надбань
рідного народу, прагнення зберігати
родинні традиції, реліквії;
- формувати моральні цінності та етичні норми
родинно-сімейних відносин;
- виховувати почуття поваги і любові до своїх батьків,
родини.
Тест
«Які ви батьки?»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Анкетування
«Співпраця батьків з педагогічним колективом»
Орієнтовний
зміст: організація, опитування,
оголошення результатів.
Анкетування
«Майбутня професія моєї дитини»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Тест
«Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Тест
«Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?»
Орієнтовний зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Розділ
ІІ. Разом ми єдина сила – ми одна сім’я
Завдання:
- залучати батьків до навчально-виховного процесу;
- формувати педагогічну культуру сучасної сім’ї та
допомагати батькам у їх психолого-педагогічній самоосвіті;
- розвивати прагнення зберігати родинні
традиції, реліквії;
- виховувати почуття поваги і любові до своєї родини.
Круглий
стіл «Виховання успішних дітей»
Орієнтовний
зміст: методи і форми
виховання дітей, активна життєва позиція
в сім’ї, батьківський авторитет, стиль виховання та стиль
спілкування в сім’ї.
Година
спілкування «Щаслива родина – щаслива дитина»
Орієнтовний
зміст: Виховання поваги до сім’ї, родини, матері, як берегині роду, почуття
відповідальності за своїх дітей.
Година
спілкування «Мистецтво любити свою дитину»
Орієнтовний
зміст: привернути увагу батьків до внутрішнього світу дітей, проаналізувати
стосунки батьків і дітей, обмеження й дозволи в сім’ї, з‘ясувати чинники, які
гальмують та сприяють налагодженню стосунків у сім’ї, виявити найбільш
ефективні методи спілкування з дітьми.
Розділ
ІІІ. Батьки і діти: разом і поруч
Завдання:
-
створити
доброзичливі теплі стосунки в колективі батьків та дітей;
-
сприяти згуртуванню та спільному проведенню
часу;
-
залучати батьків до участі загальноліцейських
заходах, відкритих виховних годинах, у благоустрої та озелененні навчального
кабінету, кімнат гуртожитку;
-
розвивати
бажання нести красу в рідний дім своїми думками й вчинками;
-
виховувати
шанобливе ставлення до старших членів родини.
Родинне
свято
Орієнтовний
зміст: поняття українська
родина, звичаї та обряди, побут українського народу, українська народна пісня.
рідна хата, державна символіка.
Похід
на природу «Відпочиваємо разом»
Дні
іменинника.
Орієнтовний
зміст: налагодження
дружніх, партнерських стосунків між
батьками, ліцеїстами та педагогами через участь у спільних виховних справах.
Вечір
спілкування «Мій родовід – моє коріння»
Орієнтовний
зміст: уточнити уявлення ліцеїстів про родинні стосунки.
Виховувати почуття любові і щирої поваги дітей до своїх батьків, до братиків і
сестричок; бути до них уважними, піклуватися про них, допомагати їм. Викликати
бажання приносити їм радість, підтримувати честь сім’ї.
Ключові
поняття
Доброта – чутливе,
щиросердне ставлення до людей, прагнення зробити добро іншим.
Взаємодопомога – відносини між
людьми, які допомагають одне одному.
Любов – почуття глибокої сердечної
прихильності до іншої людини.
Підліток - юнак або дівчина в
перехідному від дитинства до юності віці.
Сучасна наука визначає підлітковий вік в залежності від країни (регіону
проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 12-14 до
15-17 років).
Повага – почуття шани, прихильне ставлення, що
ґрунтується на визнанні чиїх - небудь
заслуг чи високих позитивних якостей.
Дружба – близькі
відносини, засновані на взаємній довірі, прихильності та спільності інтересів.
Милосердя – добре, співчутливе ставлення до
кого-небудь.
Мудрість – вміння розумно
застосовувати за будь-якої ситуації набуті знання та життєвий досвід попередніх
поколінь.
Принципи
виховання – керівні
положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і
визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу.
Толерантність - повага, сприйняття
та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та
самовиявлення людської особистості.
Бесіда для батьків «Партнерство заради виховання»
Мета: створення належних умов навчання та виховання
для кожного ліцеїста через тісний зв'язок з родиною; підтримання тісної
взаємодії між ліцеєм та сім'єю,
громадськості як фактора успішного впливу на розвиток дитини; формування у
батьків педагогічної позиції щодо своєї дитини.
Хід бесіди
«Щоб гарно знати дітей треба гарно знати батьків»
В. Сухомлинський
Він наголошував на співпраці вихователя та батьків
у виховному процесі, бо саме батьки є тим першим еталоном, на який орієнтуються діти.
«Задача вчителя та батьків – дати кожній дитині щастя» - казав
В. Сухомлинський.
На розвиток дитини помітно впливає
зацікавленість батьків ліцейським життям. А тому, працюючи над вирішенням
завдань цього проекту, ми будуємо невидимий
ланцюжок
між родиною і ліцеєм, який
служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу. Це спільні турботи
про те, щоб усім було цікаво і затишно в ліцеї, як у
рідній домівці: спільні вечори, конкурси, спортивні змагання ,вшановування
родинних династій, багатодітних матерів, робота батьківського педагогічного
всеобучу «Мистецтва виховувати - треба вчитися»- далеко не весь перелік заходів
, що дає змогу творчо зростати педагогу
та вихованцю, бути активними у цьому батькам.
Останнім часом з тих чи інших причин
ліцей (школа) і сім'я перебувають у
стадії перманентної конфронтації. Педагоги дають негативні характеристики
сім'ї, звинувачуючи батьків у самоусуненні від виховання власних дітей, у
брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу,
зневажливо ставляться до педагогів,
указуючи на їхній низький професійний рівень, невисокі моральні якості. У
багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу
проблем, які
виникають у вихованні дітей. До педагогів батьки звертаються зазвичай тоді,
коли вже запізно. Сім'я і школа—
потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними
супротивниками, а поміж ними в епіцентрі ворожих взаємин і агресивних висловів
постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до
проявів аморальної поведінки. Попри все за певних умов гострота проблеми
взаємодії школи і сім'ї в сучасних умовах може бути знята. Для цього необхідно,
аби суб'єкти взаємодії вибудовували основи культури спілкування, такі необхідні
для розв'язання проблем дитини.
Останнім часом психолого-педагогічна
наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати
нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та навчальних закладах,
виховання дітей та підлітків. Перше. Педагог
має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в
сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли
нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у
небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.
Друге. Ліцей — не рідний дім, а сім'я ніколи не
замінить школи. Розводячи виховні сфери школи і
сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і,
певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити
собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.
Третє. Ліцей не є частиною ринкового простору, оскільки
не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків. Ліцей - інститут соціальний, її призначення —
передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі
матеріальних продуктів культури.
Ліцей вільний від батьківських вказівок і настанов в
організації своєї професійної діяльності. Ліцей незалежний від батьків у будові життєдіяльності ліцеїстів. Однак і ліцейська, і сімейна сфери не існують ізольовано в
житті дитини, яка, приходячи до ліцею,
репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички,
манери поведінки, зрештую,
рівень інтелекту. Педагог, як представник
шкільної виховної сфери не має можливостей, аби кардинально (навіть за потреби)
змінювати умови сімейного життя дитини, він не уповноважений втручатися в
родинний уклад. У нього інший предмет професійної діяльності —
дитина, яка приходить до ліцею з
сім'ї. Ліцей завжди
прагнув до взаємодії з сім'єю. Це
знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній
просвіті батьків, у безкінечному «листуванні» з батьками з приводу навчання і
поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до ліцею тощо. Контакт з батьками як взаємодія може
бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки
спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини,
допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду. Визначальна умова
взаємодії цих двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст
виховної діяльності один одного, можливості порозуміння щодо завдань і засобів
виховного впливу заради благополуччя дитини, адекватність виховних дій до
запланованого кінцевого результату. Отже, педагог має знати, з якої сім'ї
прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває
сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить
взаємодію педагога та батьків ліцеїстів більш
конкретною, осмисленою, результативною.
. Виховання дітей у сім'ї є
першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому
на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці,
небагатослівній любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту,
родинній злагоді.
В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело,
водами якого живиться повноводна річка нашої держави».
Тому визначенні такі завдання класного
керівника:
· Налагодити тісний зв'язок між ліцеєм та батьками;
· Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на
батьків, діти яких порушують Статут школи.
· Аналізувати стан навчальних досягнень ліцеїстів і виявити причини байдужого
ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей;
· Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення
педагогічної грамотності;
· Допомагати батькам в оволодінні системою умінь,
необхідних для організації діяльності дитини вдома.
Батьки і класні керівники повинні стати партнерами, активними
співучасниками творчого процесу виховання учнів. Педагогічний колектив ліцею ставить своїм завданням дати батькам
глибокі знання педагогіки та психології виховання, пропагувати кращий досвід виховання дітей у
сім'ї. Без турбот про педагогічну культуру батьків неможливо розв'язати жодної
проблеми, що стосується навчання й виховання. Педагогічна освіта батьків
планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач
навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної
діяльності педагога й
батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології,
права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації;
педагогічні тренінгові заняття з
розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та ліцеї; день відкритих дверей та інші форми.
Забезпечення участі батьків у життєдіяльності
класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у
такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні
творчі справи; свята, вечори, концерти,
КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та
подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й
естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й
виготовленні наочного приладдя. Педагогічне управління діяльністю батьківської
ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори
батьківського комітету, допомога у
плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними
родинами. Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній
контакт із кожним членом родини ліцеїста, домогтись більшого взаєморозуміння в
пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник
включає у план роботи відвідування родин ліцеїстів, індивідуальні бесіди з
батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку вихованця, індивідуальні доручення. Інформування батьків
про хід і результати навчання, виховання й розвитку ліцеїстів здійснюється
класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних
консультацій, перевірки щоденників ліцеїстів, складання таблиць результатів
навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку
дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам записок-повідомлень(або в
телефонному режимі) , вітальних листівок і листів подяки. Родинне
виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з педагогами володіють сучасними
педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх практично.
Виховання
особистості в сім‘ї.
Авторська програма роботи з батьками І курсу
Виховання - велика справа: воно вирішує долю людини.
В. Бєлінський
В. Бєлінський
Пояснювальна
записка
Важливою
складовою навчально-виховного процесу закладу освіти є організація роботи з
батьками, сім’ями ліцеїстів.
Сім'я
завжди була і залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини.
Надбані в сім'ї навички різноманітної діяльності зберігаються на все життя.
Теорія сімейного виховання ґрунтується на особистому прикладі батьків,
індивідуальному підході до дитини, на взаємодії батьків і педагогів.
Основними
методами виховання дітей у сім'ї є особистий приклад батьків, стимулювання до
навчання на повну силу, розвиток здібностей дитини, створення найкращих умов
для навчання, самообслуговування та трудова допомога батькам, запобігання
негативним впливам мікросередовища.
Запорукою
успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з
батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості
дитини. Тому важливе і відповідальне завдання педагога - зробити батьків
активними учасниками педагогічного процесу.
Програма
«Виховання особистості в сім‘ї» розроблена відповідно до Конституції України,
Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Конвенції ООН про
права дитини, Національної програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11
класів загальноосвітніх закладів України», Національної доктрини розвитку
України у ХХІ ст., Нової ініціативи Президента України: діти – майбутнє України
та нових концептуальних підходів до системи виховання дітей, підлітків, молоді
у національній системі освіти.
Програма
«Виховання особистості в сім‘ї» розрахована на організацію роботи з батьками
протягом одного навчального року.
Метою
програми є формування єдиного
батьківського колективу однодумців, підвищення рівня педагогічної компетентності батьків.
Завдання
програми:
1.Створити сприятливі умови для взаємодії батьків і
ліцеїстів з метою подальшого співробітництва;
2. Підвищення рівня психолого-педагогічної освіти
батьків, їх педагогічної культури;
3. Включити батьків в освітній процес як активних
суб’єктів;
4. Залучення батьків до спільної діяльності з дітьми.
Очікувані
результати:
-
Активізація
спільної діяльності родини й класного
керівника по формуванні у дітей потреб отримувати знання і розвиватися творчо;
-
Отримання
батьками навичок соціально-підтримуючих та розвиваючих рис у їх поведінці та у
взаємовідношенні з дитиною;
-
Відродження
традицій сімейного виховання;
-
Отримання батьками
практичних знань у справі виховання дітей.
Змістом
програми передбачено використання наступних форм роботи з батьками:
- лекції;
- «круглі столи»;
- семінари-практикуми;
- тренінгові заняття;
- діагностика;
- родинні свята;
- колективні творчі справи.
Етапи
реалізації програми
Розділ
І. «Шлях до пізнання».
Завдання:
- вивчення родин ліцеїстів;
- вивчення ставлення батьків до власної родини;
- вивчення рис характеру ліцеїстів, взаємин у родинах.
Тест «Які
ви батьки?»
Орієнтовний
зміст: організація, опитування,
оголошення результатів.
Анкетування
«Співпраця батьків з педагогічним колективом»
Орієнтовний
зміст: організація, опитування,
оголошення результатів.
Анкетування
«Майбутня професія моєї дитини»
Орієнтовний
зміст: організація, опитування,
оголошення результатів.
Тест «Чи
достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?»
Орієнтовний
зміст: організація, опитування,
оголошення результатів.
Тест «Як
ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?»
Орієнтовний зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Розділ ІІ.
« Шлях до самовдосконалення».
Завдання:
- формування педагогічної культури сучасної сім’ї та
допомога батькам з їх психолого-педагогічній самоосвіті;
- залучення батьків до навчально-виховного процесу;
- обмін досвідом виховання у сім’ї.
Орієнтовна тематика, форми проведення та зміст заходів
Круглий
стіл «Як виховати успішних дітей?»
Орієнтовний
зміст: методи і форми виховання
дітей, активна життєва позиція в сім’ї, батьківський авторитет, стиль виховання та стиль
спілкування в сім’ї.
Розділ
ІІІ. «Батьки і діти: партнерське
спілкування».
Завдання: створити доброзичливі теплі стосунки в колективі батьків
та дітей; сприяти їх згуртуванню та спільному проведенню часу, залучати батьків
до участі загально ліцейських заходах, відкритих виховних годинах, у
благоустрої та озелененні навчального кабінету, кімнат гуртожитку.
Родинне
свято «У лузі калина, у лузі червона»
Орієнтовний
зміст: поняття українська родина,
звичаї та обряди, побут українського народу, українська народна пісня. рідна
хата, державна символіка.
Похід на
природу «Відпочиваємо разом»
День
іменинника.
Орієнтовний
зміст: налагодження дружніх,
партнерських стосунків між батьками,
ліцеїстами та педагогами через участь у спільних виховних справах.
Література
1.
Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів України. Програма. – Тернопіль : Навчальна книга. – Богдан, 2008.
2.
Зростаємо
в любові : збірник методичних матеріалів для організації позакласної роботи з
учнями школи ІІ-ІІІ ступенів / [Яременко Н. В., Боярчук О. І., Микитюк Л. В., Устич Ю. П.] – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. –
Частина ІІ.
3.
Бабій В.
Сімейні традиції та їх виховання // Позакл. Час, 2004, - № 7-8. с.27-31
4.
Доброєва
І. В., Танигіна Г. Б. Вплив сім’ї та колективу на розвиток дитини. К.:
«Здоров’я», 1980, 21с.
5.
Єрохіна
І. Традиційне родинне виховання в
українській родинній сім’ї // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.31
6.
Кононко У. Л. Трудовое воспитание детей в семье. К.: « Радянська школа», 1988, 128 с.
7.
Каюков В.
Духовні ідеали сім’ї – першооснова життя дитини // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.34-37
8.
Макаренко А. С.
Книга для батьків. К.: «Радянська
школа», 1972. 335с.
9.
Маковій Г.
П. Затоплений цвіт : Народознавчі
оповідки. – К.: Укр.. письменник, 1993. – 205с.
10.
Нікітін
І., Нікітіна Л. Ми та наші діти. К. «Молодь», 1989, 230 с.
11. Николаев Л. Н. Воспитать человека. М.: «Педагогика», 1983,
143 с.
12.
Оржеховська
В. М. Духовність – це здоров’я молодого покоління. Тернопіль , 2005, 216 с.
Найголовніше і цінне в житті – сім’я
Авторська програма роботи з батьківською спільнотою
Дитина – не посудина,
яку потрібно наповнити,
а факел, який треба
запалити, а запалити факел може лише той, хто сам горить.
Плутарх
Пояснювальна записка
На
розвиток дитини-ліцеїста помітно впливає зацікавленість батьків ліцейським
життям. Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в ліцеї, як у
рідній домівці: вечори, конкурси, спортивні змагання, робота
батьківського комітету. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися
до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей.
Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи
відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем
взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.
Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й
невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових
випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут
перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.
Однак і ліцейська, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини,
яка, приходячи до ліцею, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр
соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.
Ліцей завжди прагнув до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє
відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у
безкінечному обговоренні з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей
тощо.
Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що
обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови
для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального
досвіду.
Основними
методами виховання дітей у сім'ї є особистий приклад батьків, стимулювання до
навчання на повну силу, розвиток здібностей дитини, створення найкращих умов
для навчання, самообслуговування та трудова допомога батькам, запобігання негативним
впливам мікросередовища.
Запорукою успішної виховної діяльності з ліцеїстами є співпраця класного
керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку
особистості дитини.
Програма «Найголовніше і цінне в житті – це сім’я» розроблена відповідно
до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню
освіту», Конвенції ООН про права дитини, наказу Міністерства освіти і науки України від 31 жовтня 2011 року № 1243
«Про Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів України.
Програма «Найголовніше і цінне в
житті – це сім’я» розрахована на організацію роботи з батьками протягом одного
навчального року.
Метою
програми є формування єдиного
батьківського колективу однодумців, підвищення рівня педагогічної компетентності батьків.
Завдання
програми:
1.Створити сприятливі умови для взаємодії ліцею, батьків
і.
2. Підвищення рівня психолого-педагогічної освіти батьків,
їх педагогічної культури.
3. Включити батьків в освітній процес як активних
суб’єктів.
4. Залучення батьків до спільної діяльності з дітьми.
Очікувані
результати:
-
активізація
спільної діяльності з родиною по
формуванню у ліцеїстів потреб отримувати знання і розвиватися творчо;
-
отримання
батьками навичок соціально-підтримуючих та розвиваючих рис у їх поведінці та у
взаємовідношенні з дитиною;
-
відродження
традицій сімейного виховання;
-
отримання
батьками практичних знань у справі виховання дітей.
Змістом
програми передбачено використання наступних форм роботи з батьками:
- лекції;
- круглі столи;
- семінари-практикуми;
- тренінгові заняття;
- діагностика;
- родинні свята;
- колективні творчі справи.
Етапи реалізації програми
Розділ
І. Сім’я – колиска людства і людяності
Завдання:
- вивчити родини ліцеїстів, ставлення батьків до власної
родини, риси характеру ліцеїстів, взаємини у родинах;
- розвивати усвідомлене сприйняття духовних надбань
рідного народу, прагнення зберігати
родинні традиції, реліквії;
- формувати моральні цінності та етичні норми
родинно-сімейних відносин;
- виховувати почуття поваги і любові до своїх батьків,
родини.
Тест
«Які ви батьки?»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Анкетування
«Співпраця батьків з педагогічним колективом»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Анкетування
«Майбутня професія моєї дитини»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Тест
«Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?»
Орієнтовний
зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Тест
«Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?»
Орієнтовний зміст: організація,
опитування, оголошення результатів.
Розділ
ІІ. Особистий приклад батьків - шлях до самовдосконалення дитини
Завдання:
- залучати батьків до навчально-виховного процесу;
- формувати педагогічну культуру сучасної сім’ї та допомагати
батькам у їх психолого-педагогічній самоосвіті;
- розвивати прагнення зберігати родинні
традиції, реліквії;
- виховувати почуття поваги і любові до своєї родини.
Круглий
стіл «Як виховати успішних дітей?»
Орієнтовний
зміст: методи і форми
виховання дітей, активна життєва позиція
в сім’ї, батьківський авторитет, стиль виховання та стиль
спілкування в сім’ї.
Година
спілкування «Без сім‘ї немає щастя на землі»
Орієнтовний
зміст: Виховання поваги до сім’ї, родини, матері, як берегині роду, почуття
відповідальності за своїх дітей.
Година
спілкування «Дитина – це цілий світ»
Орієнтовний
зміст: привернути увагу батьків до внутрішнього світу дітей, проаналізувати
стосунки батьків і дітей, обмеження й дозволи в сім’ї, з‘ясувати чинники, які
гальмують та сприяють налагодженню стосунків у сім’ї, виявити найбільш
ефективні методи спілкування з дітьми.
Розділ
ІІІ. Батьки і діти: партнерське спілкування
Завдання:
-
створити
доброзичливі теплі стосунки в колективі батьків та дітей;
-
сприяти згуртуванню та спільному проведенню
часу;
-
залучати батьків до участі загальноліцейських
заходах, відкритих виховних годинах, у благоустрої та озелененні навчального
кабінету, кімнат гуртожитку;
-
розвивати
бажання нести красу в рідний дім своїми думками й вчинками;
-
виховувати
шанобливе ставлення до старших членів родини.
Родинне
свято «Свято дружньої родини»
Орієнтовний
зміст: поняття українська
родина, звичаї та обряди, побут українського народу, українська народна пісня.
рідна хата, державна символіка.
Похід
на природу «Відпочиваємо разом»
Дні
іменинника.
Орієнтовний
зміст: налагодження дружніх,
партнерських стосунків між батьками,
ліцеїстами та педагогами через участь у спільних виховних справах.
Вечір
спілкування «Шануй батька і матір»
Орієнтовний
зміст: уточнити уявлення ліцеїстів про родинні стосунки.
Виховувати почуття любові і щирої поваги дітей до своїх батьків, до братиків і
сестричок; бути до них уважними, піклуватися про них, допомагати їм. Викликати
бажання приносити їм радість, підтримувати честь сім’ї.
Ключові
поняття
Доброта – чутливе,
щиросердне ставлення до людей, прагнення зробити добро іншим.
Взаємодопомога – відносини між
людьми, які допомагають одне одному.
Любов – почуття глибокої сердечної
прихильності до іншої людини.
Підліток - юнак або дівчина в
перехідному від дитинства до юності віці.
Сучасна наука визначає підлітковий вік в залежності від країни (регіону
проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 12-14 до
15-17 років).
Повага – почуття шани, прихильне ставлення, що
ґрунтується на визнанні чиїх - небудь
заслуг чи високих позитивних якостей.
Дружба – близькі
відносини, засновані на взаємній довірі, прихильності та спільності інтересів.
Милосердя – добре, співчутливе ставлення до
кого-небудь.
Мудрість – вміння розумно
застосовувати за будь-якої ситуації набуті знання та життєвий досвід попередніх
поколінь.
Принципи
виховання – керівні
положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і
визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу.
Толерантність - повага, сприйняття
та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та
самовиявлення людської особистості.
Література
1.
Лист МОН №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального
року".
2.
Зростаємо
в любові : збірник методичних матеріалів для організації позакласної роботи з
учнями школи ІІ-ІІІ ступенів / [Яременко Н. В., Боярчук О. І., Микитюк Л. В., Устич Ю. П.] – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. –
Частина ІІ.
3.
Бабій
В. Сімейні традиції та їх виховання // Позакл. Час, 2004, - № 7-8. с.27-31
4.
Доброєва
І. В., Танигіна Г. Б. Вплив сім’ї та колективу на розвиток дитини. К.:
«Здоров’я», 1980, 21с.
5.
Єрохіна
І. Традиційне родинне виховання в
українській родинній сім’ї // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.31
6.
Кононко
У. Л.
Трудовое
воспитание детей в семье. К.: « Радянська
школа», 1988, 128 с.
7.
Каюков
В. Духовні ідеали сім’ї – першооснова життя дитини // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.34-37
8.
Макаренко А. С.
Книга для батьків. К.: «Радянська школа», 1972. 335с.
9.
Маковій
Г. П. Затоплений цвіт : Народознавчі
оповідки. – К.: Укр.. письменник, 1993. – 205с.
10.
Нікітін
І., Нікітіна Л. Ми та наші діти. К. «Молодь», 1989, 230 с.
11.
Николаев
Л. Н.
Воспитать человека. М.: «Педагогика», 1983, 143 с.
12.
Оржеховська
В. М. Духовність – це здоров’я молодого покоління. Тернопіль , 2005, 216 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий